Напередодні Різдвяних свят виповнилося два рочки маленькій жительці села Лісове, нашій улюбленій донечці та внучці Маріанночці Шмигельській. Їй я присвятила цей вірш.
Маріанночка
Гарна дівчинка русява, очі карі, як у мами,
Тебе завжди ми красунечкою звем.
Забуваєм про погане, коли ти є поруч з нами,
Бо тобою ми радієм і живем.
Усім втіха, усім радість ¬– наша Ясочка,
Всі ми любимо розумничку свою.
Наша славна щебетушечка Мар’ясочка,
Підростай здорова в рідному краю.
Маріанна, наша славна Маріанночка,
Наша донечка і внученька мала.
Наймиліша, найгарніша полісяночка,
У віночку, наче квітка розцвіла.
Помалює, все встигає… Справно букви називає,
Очки сяють, наче сонця промінці.
То танцює, то співає, всіх у хаті розважає,
Як артистка, з мікрофоном у руці.
Пригорну до себе я своє маляточко,
Поцілую твої рученьки малі.
Моє миле, моє ніжне ангеляточко,
Ради тебе варто жити на землі!
|
