ОБОРОНЦЯМ РІДНОЇ ЗЕМЛІ (українським солдатам, учасникам АТО присвячується)
Над тобою дими Україно,
Над тобою ворожа орда.
У зажурі схилилась калина,
Бо на землю ступила біда.
Кличеш соколів – хлопців до бою,
Тисне серце у матері знов.
У дорогу – хлібину й набоїв,
Материнську незрадну любов.
І коханої погляд – сльозину,
Що тремтить, як листок на вітру.
Скаже батько маленькому сину:
- Захищати Вітчизну іду.
У донецьких степах неозорих,
Де панують терор і вояж,
Український солдат у дозорі
Смерті дивитись в очі не раз.
Вража куля – пропасниця люта,
Стереже кожен час, кожну мить.
Побратим вже у полі убитий
В полинах непорушно лежать.
Виростає у серці лиш докір:
- Не змогли врятувати життя…
Ця війна – то суворі уроки,
І назад вже нема вороття.
Ні вагань, ні сум’ять тут не треба,
Вся душа прогоріла вогнем,
Прагне миру і світлого неба
Під твоїм камуфляж ним плащем.
Бо не ми – малороси безликі,
Україна – звитяга і міць.
Ми – не мізер, а духом великі
Правда й воля женуть братовбивць.
І народ наш відбудеться знову
Через «гради», тамуючи страх,
Україна – його перемога
І жертовність в усіх на очах.
Коридор спорожнілих ілюзій –
То облуда цієї війни.
Наш солдате, улюблений друже,
Ми усі на твоїй стороні!
|
| Категорія: Творчість наших читачів | Додав: novadoba (01.09.2014)
| Автор: Любов Боричевська
|
| Переглядів: 388
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
