Я не одна, таких багато…
Хто мовчки, а хтось вголос плаче.
Хтось встиг вже на Майдані побувати,
А хтось вже «влип» - і то добряче.
Хтось заздрить тим, що в полі бою
Історію країни творять,
Що за дітей, за їх майбутнє,
Вмираючи, все Бога молять!
Кажуть: все чесно, все правдиво.
Нам, дивлячись у вічі, брешуть,
Не боячись, що люди в світі
З інтригою за нами стежать.
Одне цікаво, всі ми люди,
І Україна в нас одна.
Чи думаєм що далі буде?
Чи хочемо піти до дна?
І знов дивує: вони ж люди,
І кров червона, як у нас.
А може, це якісь іуди
Подумали – настав їх час.
Кричить душа: ну схаменіться!
Любов до ближнього несімо.
Благаю Бога: зупиніться,
Не рвіть, єднайте Україну!!!
|
