Як довго я тебе чекала, Як важко сходила зоря?! Моя любов ледь-ледь помалу Без тебе стиха догоря. Вернись, допоки серце може Зігрітись променем тепла. Весна іде така погожа, І лиш тремтить моя свіча. Любов моя таки остання Колись відплаче до кінця. І серце вірить, на прощання, Колись відплаче і душа. І січень знову – час розлуки – Зійде у крапельках дощу. І як тепер тебе забути? Я більш нічого не прошу Я втратити тебе боюся. Цей страх сильніше самоти. Від щастя плачу, сліз – сміюся, Ти не прощайся. Відпусти…
