А де ж європейська демократія?
4 грудня в Маневичах оголошення сповіщали про віче. Так, подумалося, нарешті Маневицькі опозиціонери знайшли розумну форму спілкування з населенням. Бо віче – це народні збори, де в спокійній атмосфері вислуховується думка всіх присутніх, а старійшина потім приймає зважене рішення. Та не так сталося, як гадалося.
Вів так зване віче голова районного осередку ВО «Батьківщина», він же голова райради минулого скликання, Андрій Сопронюк. Він і задав тон істерії. Обнадійливий захід миттєво перетворився на мітинговий шабаш. Все пішло по запозиченому сценарію. Підвезена агресивно налаштована група підтримки ганьбила без розбору всіх і вся, вимагала відставки не тільки керівництва держави, а й місцевих очільників.
А коли ті попросили слова – зась. Правда, ведучий замислився і надав слово голові райдержадміністрації Миколі Миронюку, але, свідомі «євроінтегратори» заглушили його.
- А голові районної ради Петру Зінчуку не буду надавати слова, бо що він може сказати, - підсумував, стоячи на підвищені біля вхідних дверей до районної ради, організатор віче під схвальні вигуки юрби.
Оце так європейська демократія! Оце культура! Де ж та толерантність, людяність, вміння вислухати опонента і тверезо проаналізувати стан справ, принаймні в районі?
А нинішньому голові райради було б що сказати, бо очолюваний ним самоврядний орган спільно з виконавчою владою стали працювати злагодніше та ефективніше. Та й самі керівники надзвичайно скромні, не пихаті. Доступні, Ініціативні, працьовиті, наполегливі в здійсненні планів економічного і культурного розвитку району. І результати очевидні. Можливо вони не такі, як хотілося б, але вони є. А тут – відставка. Бачите, так захотілося Сопронюк, який уже був при владі і, мабуть, знову донині рветься. Більшість людей не позбавлені мудрості, вони бачать, хто є хто.
Чомусь мимоволі пригадалася вакханалія 90-х років минулого століття. Тоді шельмували і ганьбили багаторічного керівника району Миколу Остапця, забувши про те, що ця людина, по суті, розбудувала район. Не так багато пройшло часу – і люди схаменулися, прозріли, наочно переконалися, що не тим шляхом йдемо: нову незалежну державу не будуємо, а руйнуємо.
Я не проти того, щоб люди мирно протестували, боролися за свої права, виступали проти несправедливості і беззаконня. Адже негараздів у нашій державі більше, ніж треба. Нинішнє загострення політичної ситуації – це ніщо інше, як боротьба олігархічних кланів за президентське крісло. І найстрашніше те, що в кривавій бійні політики шляхом підкупу, брехні, бомбування використовують дітей та молодь.
За кровопролиття на майдані в ніч на 30 листопада повною мірою несуть відповідальність і влада, і так звана опозиція, і демократична Європа з її подвійними стандартами. Більш ніж впевнений, такого збурення не сталося б, якби була почута і підтримана ініціатива Компартії про проведення Всеукраїнського референдуму. Жоден майдан, жоден політик не має права говорити від імені усього народу. Вирішувати долю країни повинен сам народ. Саме він через референдум, цивілізованим, демократичним шляхом повинен сказати, в які союзи і на яких умовах вступати.
Це така моя думка щодо виходу з цього політичного протистояння, навіяна так званим віче. Гіркий осадок залишився на душі від побаченого і почутого. Як дві краплі води політичний захід на районному рівні подібний до тих, що проводяться в містах та Києві. Не одходять вони без агресії, без штатних, не дуже авторитетних промовців.
Здивували своєю участю і виступами настоятель Української православної церкви Київського патріархату та духовний лідер однієї із протестантських громад райцентру. Погоджуюся з ними, що служителі культу повинні закликати віруючих до миру, спокою, справедливості, взаєморозуміння, але в благодатних місцях, а не на політичному балагані, де панує ненависть, недовіра, де виховується неправда, образа, нагнітається злоба. До то ж, як на мене, священнослужителю аморально на мітингу закликати до відставки місцеву владу.
А чого вартий виступ Мосійчука-молодшого з Колок. Він зажадав не тільки відставки місцевих керівників, а й щоб вони привселюдно порвали квитки Партії Регіонів. Скажіть, будь ласка, хто дав йому право провокувати насильницькі дії до представників законно обраної і призначеної влади! Хіба він не знає гарантованих конституційних прав кожної людини? Ні, добре знає, бо вищу освіту має, але разом з тим великий мастак нагнітати обстановку.
Інші оратори, мабуть, забули з якого приводу збиралося віче, бо за євроінтеграцію і побиття студентів навіть не згадували, а всі негаразди валили на місцеву владу під схвальні вигуки юрби. Хто ж намагався сказати правду, того глушили істеричними вигуками.
Отож тут демократичним і мудрим поривом і не пахло. То чи варто дослухатися до таких політиків і вірити їм? Це право кожного. Це виключно особистий вибір кожного.
|
| Категорія: З редакційної пошти | Додав: novadoba (20.12.2013)
| Автор: Михайло Олішкевич, смт Маневичі
|
| Переглядів: 478
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
