Пропозиція виконкому селищної ради про перейменування вулиць шокувала. Знову чергова спроба переписати нашу історію. Але ще живі свідки того, що відбувалося в нашому краї, зокрема, в роки війни. Ну чим завинив перед українським народом Олег Кошовий? Тим, що віддав своє життя в боротьбі з фашизмом? На прикладі життя молодогвардійців виховувалось моє покоління. І що, ми виросли поганими людьми, не любимо Україну? А письменник Островський? Ми що, втрачаємо духовність? А ось пропозиція про перейменування вулиці А.Бринського і Ю.Собесяка мене просто обурила, бо завдяки цим людям я жива. Коли гестапівці замордували мого батька і спалили нашу хату, партизани загону Собесяка взяли мою сім`ю (мене, сестру і маму) під свій захист. А хто підривав фашистські ешелони з живою силою і технікою? Та фашисти боялися наших лісів, як вогню. Партизанським краєм було наше Полісся. І ми що маємо це забути? Я вирішила на цю тему поспілкуватися з деякими представниками нашої влади. Вразила думка голови райдержадміністрації Андрія Линдюка. Він запитав мене: «Навіщо на Волинь був присланий Бринський?». Для того, щоб об’єднати партизанські загони і боротися з фашистами, шановний Андрію Олександровичу. А Собесяк до війни жив у Маневичах. Партизанські загони були багатонаціональні, це була спільна боротьба проти ворога. Пройшли роки, з’явились нові герої. Ми шануємо їх, шануватимуть їх і наші нащадки. Але вважаю великим гріхом викреслювати зі своєї пам’яті тих, хто віддав життя за Батьківщину.
