Взятись за перо змусила стаття, надрукована в районній газеті за 14 грудня цього року під назвою «А де ж європейська демократія?» за авторством Михайла Олішкевича. Хоч в мене великі сумніви, що саме Михайло Андрійович є автором статті, бо володіти інформацією, що діється у провладних кабінетах, дати характеристику на «свій лад» громадському діячу, священику, заслуженому працівнику, вважаю, може лише людина, яка постійно перебуває у курсі всіх справ і заходів, що проводяться в районі. Але суть не в цьому, як кажуть, не пійманий – не злодій.
Автор намагається переконати читачів газети в тому, які чудові керівники у нас в районі і як незаслужено покритикували їх на зібранні. Думаю, час і історія все розсудять і розставлять на свої місця. Однак, негоже викривляти події і подавати їх читачам, перекручуючи. Ну хоча б таке: «підвезена агресивно налаштована група підтримки…» Шановний, скажіть, ким, звідки і коли підвезена, назвіть прізвища? А може, ще і «справу» правоохоронцям проти групи допоможете відкрити, як в «совєцькі» часи?
Або ж, не погребували згадати в статті дійсно шановану людину, Почесного громадянина району, керівника району багатьох років М.П.Остапця, чим висловили саме свою неповагу до нього. Бо в 90-ті роки ганьбили його саме комуністи за те, що Микола Прокопович як мудрий чоловік оцінив ситуацію і не пішов з «лівими». А перекладати свою провину на інших, як на мене, негоже і непорядно, тим паче, що опозиції як такої в районі ще не було навіть сформовано. Гадаю, вам потрібно було вийти і все написане висловити перед маневичанами, які б оцінили по справедливості, принаймні, це було б сміливо і щиро.
Я щиро вдячний маневичанам, які прийшли на віче, висловили свою позицію щодо революційних подій, які стрімко розвиваються в Україні. Як учасник двох народних віче в Києві зазначу, що після небаченої за масовістю реакції суспільства на розгін першого Євромайдану влада перебувала в шоці. При такому розвитку ситуації в опозиції справді був шанс відправити уряд Азарова у відставку. Але фракція регіоналів-нардепів із комуністами не проголосувала за відставку і, щоб вгамувати Майдан, знову використали силу «Беркута», внутрішніх військ проти мирних демонстрантів. Різні маніпуляції продовжуються дотепер. Як на мене, влада повинна вибачитися, розпочати розслідування і покарати тих, хто організував насильство та пролиття крові.
Гордий тим, що багато жителів району надають матеріальну допомогу страйкуючим, добровільно їдуть у Київ відстоювати на Майдані права і свободи людей, право жити за європейськими стандартами. Саме про це щиро, без ніякого примусу, по-демократичному, без насильницьких дій висловлювалися ті, хто зібрався на народне віче в Маневичах 4 грудня.
А тим, хто писав статтю, рекомендую ознайомитися із прийнятою резолюцією народного віче у Маневичах, де засуджуються дії керівництва держави та використання ними сили, пролиття крові невинних молодих українців мирного Євромайдану. Та, мабуть, важливішим для себе регіонали і комуністи району вибрали своє благополуччя, бо чому тоді після звалення пам’ятника Леніну в Києві, маневичани щодня спостерігають незвичайну картину, коли міліціонери райвідділу проходжуються біля «монументу» або ж чергують у районній державній адміністрації.
Те, що ми бачимо нині на Майдані у Києві, – дуже великий ступінь самоорганізації, самодисципліни. Люди розуміють, що в наших руках майбутнє держави, тому треба бути тверезими. Всі сьогодні усвідомлюють, що ця справа не вирішиться за день, чи навіть за тиждень. Це надзвичайно складна дорога, якою треба йти.
Я дякую всім, хто не байдужий, хто має гідність, вболіває і відстоює європейське майбутнє нашої держави та наших дітей.
|
