Раніше жителі нашого краю з нетерпінням чекали літа, аби мати змогу підлатати дірявий сімейний бюджет за рахунок збору чорниць. Сьогодні ж не лише лісові ягоди допомагають працьовитому поліщукові вижити.
- Ти - ніхто! Ти нікому не потрібна! – чула я ці страшні слова від коханого, хоча, певно, він не коханий, адже найрідніші такими словами не обмінюються. - Чому ти з гідністю не можеш змиритися, що це все, що ми не разом?! - Знаєш, я щасливий, давно хотілось десь тебе подіти, ти мені огидна, ти – сміття! – далі я нічого не чула, сльози душили зсередини.
У селі нині нікого вдень не застанеш – всі в лісі на збиранні чорниць. Це один із найважливіших видів заробітку поліщуків. Але який це важкий заробіток!
Цю струнку, вродливу вчительку у школі №2-гімназії знають всі: і молодші школярі, і учні середньої ланки, і старшокласники. Вона - вихователь, вчитель-предметник, класний керівник. Нам, її вихованцям, вона імпонує своєю ерудицією, розсудливістю, відповідальністю.
$IMAGE1$ Творчий звіт аматорських колективів і окремих виконавців Чорнижівської сільської ради відбувся під відкритим небом біля сільського клубу і зібрав чимало глядачів із навколишніх сіл.
