До бібліотеки я завжди ходжу в неділю, благо,
що працює вона й у вихідний день. Думаю: піду раніше, буде менше людей, більше
порозмовляю з завідуючою Галиною Миколаївною. Та де там! Об 11 годині дня вже
людно. Забігла зграйка дівчаток. Одна з них восьмикласниця ІринаКондратюк в бібліотеці завжди коли прийду. А
забігли дівчатка порадитися з Миколаївною про підготовку до «Свята осені». Поки
вони розмовляють, я повертаюсь подумки у минуле.
Історію кожного села,
безсумнівно, творять його люди. Чимало таких поважних людей проживають і в
Годомичах. Мені ж пощастило поспілкуватися із Заслуженим працівником сільського
господарства України Надією Шуляк, яка залюбки розповіла про свій трудовий
шлях.
У вересні в срібло
бабиного літа вплітаються чорні нитки непоправної втрати, щемливого суму і
сердечного болю, якого не гоїть час.Рік тому цієї благодатної пори Небесний
Отець забрав у Своє Вічне Царство людину непростої долі, щедрої душі, лагідної
вдачі,стійкої християнської віри.
Сорок
два роки майже без вихідних і відпусток лікувала людей у Карасині сільський фельдшер
Анастасія Брисюк, до якої за порадою зверталися і вдень, і вночі люди з усіх
навколишніх сіл.
