Цьогорічні святкові дні - День Державного Прапора та День Незалежності - на Волині стали днями жалоби. Від руки ворога загинув ще один справжній син української землі, боєць батальйону спеціального призначення «Азов» з позивним ім’ям «Хома» маневичанин Андрій Снітко. Із героєм, який врятував життя своїм побратимам по зброї ціною власного, волиняни прощалися протягом двох днів у Луцьку та в Маневичах.
З благословення Високопреосвященнішого Ніфонта, митрополита Волинського і Луцького, в співпраці з Луцьким автомайданом (Олег Бондарук – голова) у Колківському благочинні Волинської єпархії УПЦ (МП) відбувся збір пожертв для військових, які воюють в зоні АТО. Організатором збору став протоієрей Олександр Климук, настоятель Свято-Покровського храму с.Куликовичі.
Родина Миколи Івановича та Ольги Павлівни Чернюків із Маневич, на перший погляд, нічим не відрізняється від інших сімей. У свій час вони звили власне сімейне гніздо, народили трьох дітей – доньку та двох синів, в душі яких закладали усе найкраще, що може дати материнська любов і батьківська турбота.
Плинуть дні за днями, весну змінює літо, за літом надходить осінь. Про початок осені нагадує День знань, свято, яке певною мірою стосується кожного. Для багатьох воно асоціюється з чарівними голівками жоржин та п'янким запахом чорнобривців.
Протягом усього існування української нації наші предки самовіддано відстоювали свою незалежність та самостійність. І в ХХІ столітті спроби підім’яти під себе Україну з боку «старшого брата» не припиняються. Та придушити українську волелюбну натуру уже навряд чи вдасться, бо після недавніх подій українці стали іншими. Ми готові битися за кожен клаптик своєї домівки під назвою «Україна» до останнього подиху та остатньої краплі крові.
