Маневичанин Вадим Войтович запевняє: варто один раз прийти у військовий госпіталь, де лежать солдати з пораненими серцями і тілами, і обов`язково туди повернешся. Неначе невидима сила, тягнуть туди очі хлопців, що побачили справжнє обличчя війни. Не тої, що показують нам по телебаченню, не тої, про яку пишуть так красномовно газети, а тої, яка випалює тебе до самісінького дна душі. Вадим бачив, як плачуть справжні чоловіки і крадькома витирають непрохані сльози, коли він награвав на гітарі акорди знайомої усім пісні Ігоря Талькова «Я мечтаю вернуться с войны». Не просто зіграти ноти, а передати те, що в серці, в душі – це те, чим живе викладач музичної школи імені Соломії Крушельницької м. Львова.
Про таких недарма кажуть, що вони – сіль землі. Бо ці люди здобувають визнання у найважчий, але найнадійніший спосіб – щоденною працею. Дарма, що не увінчані високими титулами чи грошовитими посадами. Зате від них можна почерпнути життєвої мудрості, яку годі вичитати в книжках.
З вибором професії у Світлани Климець, в.о. завідуючої дитсадком «Ромашка», що у с. Четвертня, не було вагань, адже ще з дитинства знала: стане вихователем. «У батьків я була єдиною дитиною і коли з іншими дітками гралась на вулиці, уявляла, що ми одна велика сім’я. Часто вони приходили до нас в гостину, тому наш дім почали називати «дитячий садочок». Вже тоді я обрала для себе цю професію, - розповідає Світлана Євгенівна. – Найголовніше в ній – любити дітей, вміти завоювати їхню довіру та любов».
Наша 25-річна землячка Юлія Покидюк, уродженка с. Довжиця, яка нині працює начальником сектору обліку грошових коштів, доходів, витрат та інформаційних технологій ПАТ «Волиньобленерго», зайняла друге місце у третьому Всеукраїнському конкурсі «Кращий бухгалтер України», який проходив під девізом «Станьте членом вищої ліги бухгалтерів-управлінців!» Церемонія нагородження переможців проходила у Міністерстві фінансів України.
Народився Федір Швець в сім’ї вчителів. На хуторі Покоси, що на Рівненщині, брав перші уроки селянської мудрості та моральних чеснот. Дитинство припало на важкі роки фашистської окупації, сповнені поневірянь і втрат. Більше трьох років воєнного лихоліття прожили вони всією сім’єю в землянці.
