дається, ось він іде – високий, світловолосий юнак: поспішає на училищну лінійку; впевнено відповідає на уроках; розмірковує з товаришами, як вирішити ту чи іншу проблему; ловить захоплені погляди дівчат. Завжди охайний, зібраний, зосереджений, відкритий, дружелюбний – таким запам’ятали в Колківському ВПУ Дмитра Брика.
Після того як розпався місцевий колгосп, де Леонтій Швирид із Костюхнівки працював зварювальником, пробував їздити на заробітки у Полтаву. Та з часом осів удома, адже вистачає і домашньої сільської роботи. Дружина Тамара Іванівна, яка працювала в колгоспі дояркою, отримує пенсію, на яку і проживають. Мають у господарстві коня, корову, індиків, садять городину, тим і живуть.
8 листопада святкують золоте весілля жителі с. Комарове Іван Дмитрович і Євгенія Микитівна Городи. Як швидко летять роки, не зупинити їх, не повернути. Піввіку разом, у горі і в радості, в праці, у щоденних сільських клопотах.
Більше тридцяти років пасічникує Іван Олексійович Покотилець, житель с. Ситниця. Бджолосімей має небагато – біля оселі з десяток вуликів, та меду, аби пригостити рідних та знайомих вистачає.
